Сегодня говорят, что это происходило в первоапостольской церкви. Но сегодня такого не будет! Такие-то дела (исцеления, воскрешение мертвых) Бог совершал руками Апостолов, но сегодня этого нет и т. д. И хочется задать вопрос: « А мы, что верующие второго сорта?». Или Он лицеприятен и более любит Павла, чем меня? Или для меня не осталось благодати? А может, я должен трепетать от имени Павла и быть в смирении только за то, что читаю его послания? И сколько еще подобной ереси придумала современная церковь, чтобы не посвящаться Иисусу (Евангелию) и не брать ответственности за Волю Божью. А про женщину как не могущею быть в служении равной мужчине, сколько басней? Разве Он ограничен моделью (геометрией) плоти? Или это моя идея? Т. е. вначале море ограничений, а что осталось, посвящаю Тебе мой любимый Иисус! Но и это далеко не все ограничения. Еще семья, работа, дача, машина и т. д. Конечно о жизни как у Павла не может быть и речи. Это же «дар» Божий, говорят христиане! А мне остается только восхищаться Павлом и тем, что через него делал Бог. А я буду уничижать, и умалять (лукавить) себя перед Ним. Может, что-то выпрошу. Но для кого прописано пятикратное Еф.4-11 служение, марсиан? Нет! Тогда для будущих поколений церкви. Для всех христиан, которые грядут. Много деклараций типа: «Я, ученик Иисуса (как и Петр)!». Звучит! Но, что дальше? Иисус, тот же Евр.13-8, только мы другие (теплые Откр.3-16). АМИНЬ!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Единственный путь стать свободным и спасенным - Николай Николаевич Человек хочет заслужить Божью милость. Но милость не была бы милостью, если бы за нее платили. Люди никогда не смогут исправить собственные грехи. Они думают о покаянии, как о необходимом личном вкладе в очищении себя от грехов. Однако покаяние никогда не сможет стать платой за сделанные неправильные поступки. Покаяться — значит изменить мысли. Это необходимое условие направить человека в новую жизнь после получения прощения.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
